Пробуй - і все буде!
"Якщо ти справді хочеш бути журналістом - ти ним будеш"
Юлія Дячук
Ти можеш поставити собі за ціль піднятись на дві
сходинки вище, ніж є зараз, а можеш
зробити своєю метою дістатися верхівки хмарочоса! В обох випадках йдеш вверх,
але в першому немає прагнення до більшого, кращого, а отже відсутнє
старання і наполегливість. Так і виходить, що людина сама у себе відбирає можливість
досягнути реальних висот - справді чогось досягнути. Про те, як ставити
перед собою завдання і впевнено їх виконувати
нам, першокурсникам журфаку, нещодавно розповіли відомі українські журналісти на першому медіафорумі "LEADERSHIP IN JOURNALISM", який для нас організувала студентка факультету журналістики ЛНУ імені І.Франка і просто чудова дівчина, Галина Колос.
Низка майстер-класів, де усі охочі мали можливість отримати безцінний досвід,
потрібний на перших кроках молодому журналістові, відбувся 2-го березня в
Інституті журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. Київська погода була не надто привітною, проте завзяті студенти журфаків і просто зацікавлені молоді особи з широкими посмішками на обличчях зібрались у просторних аудиторіях корпусу. Усі були наче в передчутті дива і диво, хоч і маленьке, та таки сталось: кожен, безперечно, щось взяв для себе, щось виніс із не зовсім, а подекуди і зовсім не стандартних лекцій-тренингів відомих телеведучих та медіа-спеціалістів. Як на мене всі, хто побував тоді там, були просто щасливчиками, адже серед лекторами стали неперевершені у своїй справі телеведучі Жан Новосельцев та Олег Дайнеко ("Гроші", 1+1), Наталія Седлецька ("Тендер News", Тві), Мустафа Найєм ("Сьогодні", Тві), Юлія Дячук (кореспондент "ТСН.Тиждень"), а також Вікторія Сюмар (виконавчий директор Інституту масової інформації). Кожен майтер-клас був по-своєму цікавим та оригінальним, а перерви між ними, які називали просто: «кава-брейк», не могли не піднімати настрій ще на щабель вище, ну особисто в мене, адже ароматна кава і багато солодкого – це моє джерело ендорфінів. Тому, майже з впевнінестю, можу сказати, що усі були задоволені, а ті, хто все ж залишився без хороших вражень, напевно, просто у душі великі скептики.
Найбільше мені сподобались виступи уже досвідчених практиків журналітики Жана Новосельцева, Юлії Дячук і, скоріше теоретика у цій сфері, Вікторії Сюмар. Перші двоє, як журналісти телеканалу 1+1, повідали нам про роботу на теми, що турбують суспільство, і про саме суспільство. Вразили подробиці Жана про деякі аспекти його журналістських розслідувань, які, до речі, сам же автор називає «показом проблем у формі театралізованого шоу». Запам’ятались його слова про те, що «майбутнє журналістики у новому спеціальному підході», який «має придумати кожен молодой журналіст, якщо хоче досягнути успіху». Крім цього, Жан Новосельцев у своїй бесіді з нами згадав слова когось із великих: «майстерність – це коли ти можеш записати інтерв’ю з черв’яком», які, б’юсь об заклад, змусили задуматись над питанням майстерності кожного з присутніх. Він дав корисні поради тим, хто хоче пов’язати своє життя з нелегкою, а інколи і небезпечною місією проводити власні журналістські розслідування, зокрема наголосив на майже життєвій необхідності "не викликати весь гнів головного героя сюжету", рятуючи цим самим себе. Та, на мій погляд, «родзинкою» його виступу стала фраза: «Роботу журналіста можна порівняти з прожектором: ті, хто потрапляють під світло спочатку є хорошими, та все ж потім у темряві – виявляються поганими».
Не менш цікавими і повчальними були виступи ще двох професійних журналістів: Мустави Наєма та Олега Дайнеки. На лекції першого ми дізнались багато нового зі сфери політичної журналістики і про те, як спілкуватися з поважними персонами. А другий, ведучий програми «Гроші», влаштував учасникам форуму міні-випробування на стійкість і кмітливість, яке, на жаль, ми не зовсім здали, проте було весело, непередбачувано і навіть трохи моторошно, до того ж це усім додало адреналіну у крові.
Приємно, а головне з користю, ми провели час, слухаючи і спілкуючись з прекрасною половиною наших лекторів. Так я назвала відомих журналісток: Юлію Дячук, Наталію Седлецьку та Вікторію Сюмар. Особисто мене, найбільш захопила розповідь Юлі, можливо, тому що я і сама хотіла б працювати у схожій сфері журналістики, але її авторський проект - програма «Україна без купюр» - це саме те, в чому б я воліла себе спробувати. Адже, як сказала сама авторка: «Найкраще інтерв’ю – це інтерв’ю, взяте у простого перехожого». Закарбувались у пам’яті і її слова про те, що «одне з найкращих, що є у журналістиці, - творчість», а також те, як Юлія охарактеризувала себе і своїх колег: "Журналісти - вуха, очі і рот суспільства".
Що ж до Наталії, то можу сказати, що сподобались її слова про нашу роль, висловлену у фразі "Історики пишуть про десятиліття, а журналісти - про сьогодні" і той ентузіазм, з яким вона говорила про цю професію та її значення.
І наостанок ще кілька слів про Вікторію Сюмар і її надзвичайно повчальну лекцію з того, як бути справді хорошим журналістом. Здавалось би від неї ми чекали сухої теорії, та вона здивувала нас подачею свого виступу з практичного боку, склавши з молодою аудиторією «Список перепон для становлення журналістом», озвучивши основні принципи справжніх журналістів та давши прості поради для кожного аматора у журналістиці. Усім присутнім вона дала не нову, але важливу настанову: ламати стереотипи, адже, і справді, через них ми багато чого втрачаємо. Також Вікторія з жалем і болем наголосила на одній з головних проблем сучасної української журналістики: відсутності хорошої публіцистики. "Публіцистика - це додумані думки" - слова, які належать В. Стусу і які є дуже актуальними зараз на думку Вікторії.
Отож, дорогі мої молоді, ще не досвідчені студенти-журналісти і всі, хто просто хоче писати, додумуйте, читайте чужі думки і творіть свої! Розвивайтесь, вдосконалюйтесь, навчайтесь, обпікайтесь й помиляйтесь, але не дозволяйте собі повторних промахів. І головне: не бійтесь пробувати, адже це запорука успіху: намагатесь, старайтесь і все вийде, і все ще буде!
P.S.: Любі читачі, перепрошую за свою "пунктуальність" і "своєчасність" у подачі матеріалу. Надалі постараюсь виправлятись=)
