Варто поділитись

І наука може бути цікавою

  Неймовірно чарівний вечір, надзвичано незвичайна група , своя атмосфера, дух величного Львова, культурна подія, прекрасні фото з цікавими цитатами - усе змішалось в один хороший спогад-спалах.

  Сучасна молодь вміє не тільки тусити на вечірках і засиджуватись в Інтернеті. Студенти Української академії друкарства, а також усі небайдужі молоді інтелігенти Львова, нещодавно, 14 травня, зібрались разом у дворику затишної галереї "Щось цікаве", аби бути присутніми на відкритті, мабуть, першого в своєму роді у Львові книгознавчого часопису "Коло". Ініціатива з'явилась у юнних інтелектуалів уже давно, але, як кажуть, зробити, як треба "руки все ніяк не доходили". Та ось, завдяки зусиллям новоствореної редакції перший випуск часопису, присвячений проблематиці перекладних видань в Україні, нарешті побачив світ, а світ студентсва й усіх зацікавлених любителів літератури побачили його. Цей критичний журнал - досить великий ривок уперед для сучасного українського літературознавства, зроблений студентами-ентузіастами. Тому з нетерпінням будемо чекати нових випусків на цікаві і дещо проблематичні теми.Презентація видання була організована досить непогано: вражаюча та заворожуюча виставка з хорошими фото і підписами на них, які хочеться записати, аби не забути, невеличкий міні-фуршет з вином, оливками, виноградом та сиром справили своє позитивне враження на усіх присутніх.

  На презентацію також була запрошена просто несказанно чаруюча молода група "Один в каное", яка за своє, порівняно недовге існування, вже встигла полюбитися багатьом гостям. Майже кожну пісню народ співав "в один голос", і це не дивно, адже співати душею, жити своїми піснями, дарувати небесну насолоду своїм голосом - це дійсно про цих "трьох в каное".)

Отож, відвідувати культурні події, мабуть найкультурнішого міста України, буває не тільки коисно,але й круто і приємно. Побільше б таких милих, душевних зустірчей, нешаблонної музики від небанальних гуртів, інтелектуальних розмов на хвилюючі теми і багато всього іншого, що було того вечора і ще може бути. Тільки б нам було не лінь.

Anny